Інтерактивний консалтинг-семінар «Управлінські, інституційні та науково-освітні механізми реагування на форс-мажорні обставини»
27 квітня 2026 року на факультеті природничих наук та менеджменту відбувся інтерактивний консалтинг-семінар «Управлінські, інституційні та науково-освітні механізми реагування на форс-мажорні обставини», ініційований членами Полтавської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ) із залученням студентів факультету природничих наук та менеджменту. Захід було спрямовано на аналіз впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на розвиток держави, функціонування суспільства та життєві траєкторії окремих особистостей. Семінар став логічним продовженням серії інтерактивних консалтинг-заходів, орієнтованих на розвиток регіональних екологічних ініціатив, впровадження наукових розробок у практичну діяльність, а також активізацію участі науковців і студентської молоді у вирішенні актуальних екологічних проблем.
У роботі семінару взяли участь голова Наукової ради Полтавського осередку Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), декан факультету природничих наук та менеджменту, професор кафедри біології, здоров’я людини та фізичної реабілітації Сергій Новописьменний, науковий керівник напряму діяльності осередку ВЕЛ «Об’єкти права інтелектуальної власності в екологічній сфері: консалтинг та експертиза», кандидат технічних наук, Патентний повірений України Сергій Школяр та студенти факультету природничих наук та менеджменту.
Відкриваючи семінар та окреслюючи аспекти осмислення управлінських, інституційних та науково-освітніх механізмів реагування на форс-мажорні обставини на прикладі Чорнобильської катастрофи, декан Сергій Новописьменний зосередив увагу на екологічному вимірі наслідків катастрофи, звернувшись до напрацювань Всеукраїнської екологічної ліги. Зокрема, у виступі було підкреслено роль Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповіднику, створеного у 2016 році в межах зони відчуження. Було поінформовано, що заповідник є найбільшим в Україні (площа понад 227 тис. га) і виконує важливі функції збереження природних комплексів, відновлення біорізноманіття, здійснення наукових досліджень та радіаційно-екологічного моніторингу. Також, було наголошено, що попри трагічні наслідки катастрофи, територія зони відчуження стала унікальним простором природного відновлення: формуються екосистеми без активного втручання людини, відновлюються популяції диких тварин, зростає різноманіття флори. Основу природних ландшафтів становлять ліси, а важливу роль відіграють болота, луки та водно-болотні угіддя. Водночас підкреслено, що ця територія залишається зоною підвищеної небезпеки, доступ до якої суворо регламентований.
Далі Сергій Анатолійович попросив поділитися інформацією Сергія Школяра, якого безпосередньо торкнулися події тих часів 40-річної давнини. У своїй доповіді Сергій Петрович поділився особистим досвідом участі у ліквідації наслідків катастрофи. У 1986 році, будучи студентом – випускником інституту, він долучився до реалізації проєктів у межах реагування на форс-мажорні обставини, зокрема до будівництва житла для евакуйованого населення літом 1986 року. Він зазначив, що за статистичними даними було евакуйовано 90 784 особи з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року, а за деякими з них навіть до 350 тисяч.
Важливим за його спогадами було те, що тоді студентська молодь не стала осторонь, а проявила ініціативу щодо надання реальної допомоги постраждалим. Так, за інформацією Сергія Петровича його у складі студентів 5-го курсу було направлено до Яготинського району Київської області для будівництва житла громадянам, евакуйованим із постраждалих територій, де було здійснено зведення новобудов на спеціально відведених територіях нових населених пунктів. У зв’язку з цим термін навчання було продовжено до 31 серпня 1986 року. Цей досвід став прикладом ефективної мобілізації людських ресурсів та високого рівня соціальної відповідальності молоді в умовах надзвичайної ситуації.
Надалі у заході окрему увагу було приділено ролі ботанічного саду факультету як сучасної науково-дослідної платформи. Ботанічний сад розглядається як «жива лабораторія», де здійснюються дослідження із збереження біорізноманіття, вивчаються процеси адаптації рослин і відновлення екосистем, зокрема під впливом форс-мажорних обставин. Такий підхід забезпечує інтеграцію освіти, науки і практики, сприяючи формуванню у студентів навичок екологічного моніторингу та дослідницької діяльності. У межах заходу було також представлено результати студентських досліджень. Зокрема, студентка Олександра Срібна поінформувала про свою участь під керівництвом науковців – учасників семінару у наукових дослідженнях, спрямованих на збереження біорізноманіття. У інформації було висвітлено значення польових досліджень, екологічного моніторингу та залучення молоді до вивчення процесів природного відновлення екосистем.
Учасники семінару відзначили, що досвід Чорнобильської катастрофи має важливе значення для розвитку сучасного проєктного менеджменту, зокрема у сферах управління ризиками, кризового реагування та стратегічного відновлення територій. Захід сприяв формуванню міждисциплінарного діалогу та поглибленню розуміння ролі управлінських рішень, інституційної взаємодії й науково-освітніх практик у подоланні наслідків глобальних викликів.
