Інтерактивний консалтинг-семінар «Напрями музейних інновацій: від класичної діорами до «цифрового двійника» екосистеми»
23 лютого 2026 року за участю декана факультету природничих наук та менеджменту, професора кафедри біології, здоров’я людини та фізичної реабілітації Сергія Новописьменного та Патентного повіреного України, кандидата технічних наук Сергія Школяра відбувся інтерактивний консалтинг-семінар «Напрями музейних інновацій: від класичної діорами до «цифрового двійника» екосистеми».
Учасники семінару обговорили стратегію впровадження інноваційних технологій у візуалізацію музейних експонатів на факультеті природничих наук та менеджменту Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Центральними об’єктами дискусії стали як існуючи музейні фонди факультету, так і досліджені екземпляри під час відрядження декана у Норвегію. Розпочинаючи захід, Сергій Анатолійович зосередився, зокрема, на моделі сучасної діорами, що знаходиться Музеї природничої історії в Осло (будинок Роберта Коллетта), яка поєднує класичну таксидермію з новітніми інженерними рішеннями.
Декан Сергій Новописьменний акцентував увагу на тому, що сучасний музей факультету має перестати бути просто «сховищем об’єктів». Він дав детальний розбір дослідженої діорами з погляду візуалізації музейного експонату для факультету, проаналізувавши в рамках концепції таксидермічної інсталяції динаміку пози тварини, текстурну автентичність, структура біотопу, освітлення. З точки зору екологічного контексту було зазначено, що просторова музейна візуалізація не просто показує об’єкт, а розповідає історію його взаємодії з довкіллям. Так, наприклад, поруч із ведмедем на гілці часто розміщують кукшу – птаха, який є частиною цієї ж екосистеми. На думку декана досліджена експозиція в Музеї природничої історії в Осло є еталоном того, як науковий зразок перетворюється на інструмент наочного вивчення біології та екології великих хижаків. «Ми маємо розглядати діораму як інтерактивний підручник. Наше завдання – інтегрувати в експозицію системи доповненої реальності (AR), де студент, наводячи смартфон на експонат тварини, зможе побачити не лише статику, а й динаміку її руху, ареали міграції та біоритми у реальному часі», – зазначив очільник факультету. Патентний повірений України Сергій Школяр висвітлив аспекти права інтелектуальної власності при впровадженні інновацій. Він підкреслив, що унікальні методичні розробки науковців ПНПУ та технічні рішення щодо модернізації музейного простору потребують належного правового захисту. «Створення авторських діорам із використанням унікальних композитних матеріалів або специфічного програмного забезпечення для AR-екскурсій – це безумовно об’єкти інтелектуальної власності. Ми маємо зафіксувати пріоритет університету на ці розробки через патентування винаходів, корисних моделей, промислових зразків та реєстрацію авторських прав на мультимедійний контент», – пояснив фахівець.
