Формування національно-патріотичної компетентності студентської молоді природничого факультету на виховній годині «Свою Україну любіть, за неї Господа моліть»
В умовах сучасних реалій, коли Україна ціною життя захисників, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, національно-патріотичне виховання має стати однією з головних складових національної безпеки нашої держави. Сьогодні, як ніколи, «народ і держава» – єдині, а виховання спрямоване на формування української нації, яка знає своє коріння, свою історію, культуру, цінує й береже свою рідну українську мову. Із цією метою 5 травня 2022 року викладачами кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології Світланою Гапон, Валентиною Оніпко, Володимиром Іщенком, Олесею Ханнановою, Наталією Максименко реалізовано виховний захід на тему «Свою Україну любіть, за неї Господа моліть» для здобувачів вищої освіти природничого факультету академічних груп ПП-15, ПЕ-16, ПБ-23, ПБ-24, ПП-25, ПЕ-26, П-45, П-46, ПБ-53, ПБ-54, ПЕ-56.
Студенти мали змогу переконатися, шо патріотизм – це одна із якостей людського характеру, що подібно до любові, керує людською свідомістю, сприяючи робити великі і малі вчинки в ім’я своєї Батьківщини; величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю.
Усі слухачі були переконані, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність посилення патріотичного виховання молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей: повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України); участь у громадсько-політичному житті країни; повага до прав людини; верховенство права; толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей; рівність усіх перед законом; готовність захищати суверенітет та територіальну цілісність України.
Олеся Ханнанова зазначила, що рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання, духовний стержень нації. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість. Валентина Оніпко наголосила, що сьогодні актуальними є думки І. Огієнка та В. Сухомлинського про те, що до найважливіших ознак нації належить рідна мова, а з нею витворена культура, яка стає душею нації, її духом. Зокрема, В. Сухомлинський зазначав, що в руках педагога слово є могутнім виховним засобом, яке здатне піднести, звеличити людину в її власних очах, утвердити її патріотичну свідомість і громадянську гідність, на все життя відкрити в її серці невичерпні й вічні джерела любові до своїх предків. Світлана Гапон відмітила: «Стрижневим моментом системи формування патріотичних якостей повинні стати історичні традиції перемог українського воїнства, самопожертва в ім’я захисту Батьківщини. Знання і дотримання традицій народу не можливе без хорошого знання історії Вітчизни, а саме: Помаранчева революція, Революція Гідності. Небайдужими залишають молодь історичні приклади прояву патріотизму однолітків (бій під Крутами, національний молодіжний рух в західній Україні, «живий ланцюг» на підтримку незалежності України у 1990 році, участь студентства в подіях Майдану та російсько-українській війні). Живим прикладом мужності і героїзму є захисники України, що боронили країну в минулому і зараз захищають нашу державу від російської агресії. Своєрідним протестом студентів і викладачів закладу на російську агресію стали патріотичний флешмоб «Єдина Україна», всеукраїнський захід «Марш єдності».
Володимир Іщенко відзначив, що окремої уваги заслуговує сучасна волонтерська діяльність студентів та викладачів. Увесь колектив долучився до акції збору медикаментів, теплих речей, продуктів харчування для воїнів.
Наталія Максименко відкрила перед молоддю яскраві сторінки історії Української держави, запропонувала відеосюжет на тему «Україна. Повернення своєї історії».
Учасники заходу погодилися, що патріотизм складає найважливішу ціннісну основу будь-якого демократичного суспільства і виступає суттєвим внутрішнім мотивом для саморозвитку і розкриття всіх потенціальних соціальних можливостей в духовній, економічній і соціальних сферах життя суспільства.
